Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Іванової Л.Б., членів Гречківського П.М., Матвійчука В.В. та залученої з Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецову Л.А., розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича, відкриту за скаргами Цехмістера Ярослава Володимировича, поданими через адвоката Хасіна Ігоря Борисовича та Ускова Сергія Григоровича,
встановила:
Новак Роман Васильович Указом Президента України від 13 листопада 2008 року призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VІІ обраний на посаду судді Печерського районного суду міста Києва безстроково.
До Вищої ради правосуддя 20 серпня 2019 року (вх. № Х-4739/0/7-19) надійшла скарга адвоката Хасіна І.Б. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В., а саме безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду справи № 757/60246/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання факту перебування у трудових відносинах.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 20 серпня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А. для проведення попередньої перевірки.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 березня 2020 року № 802/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
20 січня 2020 року Усков С.Г. подав до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу (вх. № У-459/0/7-20) на дії судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. під час розгляду справ №№ 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорусі В.І. для попередньої перевірки.
Скаржник зазначає, що 22, 24 січня, 12 лютого, 15 квітня 2019 року подав до Печерського районного суду міста Києва позовні заяви, які були передані на розгляд судді Новаку Р.В. Незважаючи на неодноразові письмові звернення скаржника, станом на 20 січня 2020 року (день подання скарги до Вищої ради правосуддя) суддею Новаком В.В. не відкрито провадження у вказаних справах.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 червня 2020 року № 1666/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. за скаргою Ускова С.Г. з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень) та об’єднано її із дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаного судді за скаргою Цехмістера Я.В., поданою через адвоката (єдиний унікальний номер Х-4739/0/7-19), в одну дисциплінарну справу.
Розгляд дисциплінарної справи призначався на 24 червня 2020 року але був відкладений для забезпечення можливості судді Новаку Р.В. представляти та захищати його інтереси.
Суддя, скаржники, адвокат Хасін І.Б. повідомлені про розгляд дисциплінарної справи 8 липня 2020 року шляхом надіслання відповідних запрошень, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя оголошення про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя запропонувала сторонам взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати 8 липня 2020 року в режимі відеоконференції.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення судді Новаку Р.В. процесуальних гарантій та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копії ухвал про відкриття дисциплінарних справ надіслані на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
18 червня 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя (вх. № Х-3422/1/7-20) надійшла заява адвоката Хасіна І.Б., який підтримав доводи дисциплінарної скарги та просив здійснити розгляд дисциплінарної скарги без його участі за наявними матеріалами справи.
7 липня 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя від судді Новака Р.В. надійшов лист (вх. № 2878/3/6-20) разом із поясненнями щодо обставин дисциплінарної справи. У листі суддя Новак Р.В. висловив прохання врахувати під час розгляду дисциплінарної справи надані ним пояснення та розглянути справу без його участі, оскільки 8 липня 2020 року перебуватиме у відпустці.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши пояснення судді Новака Р.В., матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
За обставинами справи № 757/60246/18-ц встановлено таке.
4 грудня 2018 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання факту перебування у трудових відносинах.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 4 грудня 2018 року зазначена справа передана до провадження судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. від 4 грудня 2018 року справа № 757/60246/18-ц позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки, на думку судді, вимоги позовної заяви мають розглядатися в порядку окремого провадження, тому звернення до суду має бути оформлено з урахуванням відповідних правил.
Відповідно до супровідного листа Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року (а. с. 27) на адресу ОСОБА_1 надіслано копію ухвали суду від 4 грудня 2018 року на одному аркуші в одному примірнику.
27 лютого 2019 року до Печерського районного суду міста Києва на ім’я судді Новака Р.В. (вх. № 26750) у справі № 757/60246/18-ц надійшла заява за підписом адвоката ОСОБА_1 з проханням, з огляду на сплив двох з половиною місяців з дати подання позовної заяви до суду, повідомити про рух справи, час та місце судового засідання.
26 квітня 2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 на ім’я судді Новака Р.В. (вх. № 56096) із проханням вирішити питання про відкриття провадження у справі з урахуванням скорочених строків розгляду такої категорії справ.
Відповідно до супровідного листа Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_1 повторно надіслано завірену копію ухвали суду від 4 грудня 2018 року.
29 серпня 2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 на ім’я судді Новака Р.В. про усунення недоліків позовної заяви. У заяві з посиланням на відповідну судову практику вказано, зокрема, що справи про визнання перебування у трудових відносинах є справами про захист трудових прав, а тому зазначена справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. від 29 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання факту перебування у трудових відносинах прийнято до провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до супровідних листів від 29 серпня 2019 року Печерським районним судом міста Києва від 29 серпня 2019 року на адресу ОСОБА_1 та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надіслано копію ухвали від 29 серпня 2019 року та копію позовної заяви для другого адресата.
Моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) за запитом «757/60246/18» у полі «справа №» станом на 1 червня 2020 року встановлено наявність ухвали судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. від 4 грудня 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання факту перебування у трудових відносинах без руху та надання строку для усунення недоліків (надіслана судом до Реєстру 21 серпня 2019 року, зареєстрована 23 серпня 2019 року, оприлюднена 23 серпня 2019 року), а також ухвали судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. від 29 серпня 2019 року про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про визнання факту перебування у трудових відносинах, відкриття провадження у цивільній справі № 757/60246/18-ц та призначення справи до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження (надіслана судом до Реєстру 24 січня 2020 року, зареєстрована 26 січня 2020 року, оприлюднена 27 січня 2020 року).
У наданих суддею Новаком Р.В. поясненнях щодо суті дисциплінарної справи вказано, що копію ухвали суду від 4 грудня 2019 року надіслано позивачу супровідним листом від 15 січня 2019 року.
У зв’язку з відсутністю зворотного повідомлення про вручення копії ухвали від 4 грудня 2019 року копію вказаної ухвали повторно надіслано позивачу супровідним листом від 21 серпня 2019 року, а ухвалою від 29 серпня 2019 року у справі відкрито провадження.
Суддя просив врахувати, що основною причиною порушення процесуальних строків у справі є надмірне поточне навантаження судді, оскільки відповідно до рішення зборів суддів він включений до колегії суддів з розгляду судових справ у порядку цивільного та адміністративного судочинства, і, крім того, є слідчим суддею та бере участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень у порядку Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під головуванням суддів кримінальної колегії.
Станом на 4 грудня 2018 року у провадженні суді перебувало 5555 судових справ усіх проваджень, з них 850 судових справ у порядку ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), 4705 судових справ у порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), які мають скорочені строки розгляду ‒ 3 дні.
За період з 1 січня по 4 грудня 2018 року суддею фактично відпрацьовано 168 робочих днів.
У період з 4 грудня 2018 року по 27 травня 2020 року у провадженні судді перебувало 7173 судових справи всіх проваджень, з них 1296 судових справ у порядку ЦПК України та КАС України, 5877 судових справ у порядку КПК України, які мають скорочені строки розгляду ‒ протягом 3 днів. Із 4 грудня 2018 року по 27 травня 2020 року суддею відпрацьовано 416 робочих днів.
Водночас суддя послався на рішення Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», відповідно до якого рекомендована кількість годин для розгляду становить: клопотань правоохоронних органів у порядку КПК України – 1 година, скарг на їхні дії та рішення ‒ 3 години, спорів у порядку цивільного та адміністративного судочинства ‒ від 1 до 13 годин залежно від категорії спору.
Таким чином, на думку судді, на розгляд 5555 судових справ зазначених категорій, які надійшли йому протягом 168 робочих днів, навіть за мінімальних витрат часу необхідно було витратити 694,4 робочих дні, що фактично становить майже трирічну кількість робочих днів (приблизно 2 роки 9 місяців).
Також просив взяти до уваги, що, виходячи з мінімальних показників витрат часу, кількість справ, які надійшли до розгляду станом на час розподілу для розгляду позовної заяви скаржника у грудні 2018 року, вже потребувала витрат робочого часу майже на три роки додатково (приблизно 2 роки 9 місяців). Слід зазначити, що за час перебування справи у провадженні судді навантаження не зменшилось, а навпаки, зросло і продовжує зростати.
При зазначеному надмірному навантаженні кожного робочого дня здійснюється розгляд у судових засіданнях у середньому 20–25 судових справ різних проваджень.
З огляду на таке навантаження протягом одного робочого дня розглядаються з ухваленням судового рішення в середньому 20–25 судових справ. При цьому судові рішення у таких справах через обмежений час проголошуються шляхом проголошення вступної та резолютивної частин із подальшим виготовленням повного судового рішення.
Суддя також вказав, що, крім розгляду вказаної кількості судових справ, протягом робочого дня здійснює розгляд справ у судових засіданнях, у яких оголошено перерву, бере участь у колегіальному розгляді кримінальних проваджень, судове засідання в яких може тривати протягом всього робочого дня.
Як зазначив суддя, при такому надмірному навантаженні з розгляду справ, значну частину яких становлять справи, які розглядаються в порядку КПК України та мають скорочені строки розгляду, перерви у розгляді справи в середньому становлять щонайменше кілька місяців.
За вказаних обставин дотримання процесуальних строків, передбачених ЦПК України, є об’єктивно неможливим.
Вказав, що з огляду на надмірне навантаження з розгляду судових справ усі процесуальні дії вчинялись ним об’єктивно, з дотриманням за можливості засад розумності строків їх вчинення, не допускалися порушення прав та інтересів сторін і інших осіб у справах, у тому числі й у справі № 757/60246/18-ц.
Суддя визнав, що при такому надмірному навантаженні з розгляду справ, серед яких значна кількість справ з невідкладними та скороченими строками розгляду, складно організовувати та планувати свою роботу, роботу секретаря судового засідання та помічника судді, тому з об’єктивних причин можуть мати місце недоліки, які в подальшому в обов’язковому порядку усуваються.
Просив взяти до уваги, що ним вживались заходи щодо організації роботи понаднормово після закінчення робочого часу та у вихідні дні.
Суддя зазначив, що проаналізував причини та наслідки тривалого судового розгляду справи та взяв їх до уваги з метою недопущення при організації роботи в подальшому.
З обставин справ № 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц встановлено таке.
22, 24 січня, 12 лютого, 15 квітня 2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшли позовні заяви ОСОБА_2 (справи №№ 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц (відповідно)).
На підставі автоматизованого розподілу судових справ між суддями позовні заяви розподілені судді Новаку С.Г.
Станом на 21 січня 2020 року інформація щодо стадії розгляду вказаних справ як на офіційному вебпорталі «Судова влада України», так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) була відсутня.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що відповідно до наявної в ЄДРСР інформації суддею Новаком Р.В. постановлено:
ухвалу від 22 січня 2019 року, якою, зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди та відкрито провадження у цивільній справі № 757/2717/19-ц;
ухвалу від 24 січня 2019 року, якою, зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди та відкрито провадження у цивільній справі № 757/3202/19-ц;
ухвалу від 12 лютого 2019 року, якою, зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та відкрито провадження у цивільній справі № 757/7020/19-ц;
ухвалу від 15 квітня 2019 року, якою, зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та відкрито провадження у цивільній справі № 757/19104/19-ц.
Водночас встановлено, що суддею Новаком Р.В. надіслані до Реєстру такі ухвали Печерського районного суду міста Києва:
ухвала від 22 січня 2019 року – лише 30 січня 2020 року, зареєстрована 31 січня 2020 року, оприлюднена 3 лютого 2020 року;
ухвала від 24 січня 2019 року – лише 10 лютого 2020 року, зареєстрована та оприлюднена 11 лютого 2020 року;
ухвала від 12 лютого 2019 року – лише 10 лютого 2020 року, зареєстрована та оприлюднена 11 лютого 2020 року;
ухвала від 15 квітня 2019 року – лише 4 березня 2020 року, зареєстрована 5 березня 2020 року, оприлюднена 6 березня 2020 року.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення й окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Підготовка судом інформаційних ресурсів Реєстру», пункту 1 розділу ІІІ «Оприлюднення судом інформаційних ресурсів Реєстру» Порядку введення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується ЕЦП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – ЕЦП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування, електронний примірник судового рішення окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.
Отже, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22, 24 січня, 12 лютого, 15 квітня 2019 року надіслані до Реєстру із грубим порушенням визначених законодавством строків.
У поясненнях щодо суті дисциплінарної скарги, що надійшли на адресу Вищої ради правосуддя 15 червня 2020 року вх. № 2878/0/6-20 суддя Новак Р.В. зазначив, що з доводами, викладеними в скарзі Ускова С.Г., він категорично не погоджується та вважає, що ним не було допущено незаконної відмови в доступі до правосуддя та безпідставного невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Просив врахувати, що основною причиною порушення процесуальних строків у справах було його надмірне поточне навантаження.
Зазначив, що, враховуючи надмірне навантаження з розгляду судових справ, всі процесуальні дії та рішення вчиняються ним об’єктивно, в міру можливості з дотриманням засад розумності строків їх вчинення і недопущення порушення прав та інтересів сторін і інших осіб у справі.
При цьому суддею вживалися всі можливі заходи з метою забезпечення дотримання засад розумності процесуальних строків.
Суддя вказує, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі № 757/2717/19-ц позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди задоволено частково.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі № 757/3202/19-ц позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у міста Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди задоволено частково.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2020 року № 757/19104/19-ц у задоволенні позову ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної відмовлено.
Ухвалою судді Новака Р.В. від 12 лютого 2019 року у справі № 757/7020/19-ц прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, бере до уваги таке.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи ‒ відповідача.
Відповідно до частини першої статті 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Пояснення судді Новака Р.В. щодо обставин у справі № 757/60246/18, які стали підставою для відкриття дисциплінарної справи і наявність яких підтверджено під час розгляду дисциплінарної справи, зводяться до того, що тривалий розгляд справи зумовлений значним навантаженням суддів Печерського районного суду міста Києва і судді Новака Р.В. зокрема, відсутністю належної кількості працюючих суддів, недостатнім контролем з боку судді за роботою секретаря та помічника судді, щільністю розкладу судових засідань.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, у свою чергу, під час розгляду дисциплінарної справи досліджує обставини дотримання суддею Новаком Р.В. обов’язків щодо справедливого, безстороннього та своєчасного розгляду і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, з урахуванням навантаження судді, складності справи та інших обставин, на які суддя Новак Р.В. звернув увагу у наданих поясненнях.
З обставин справи № 757/60246/18-ц вбачається, що також не заперечується суддею, що провадження у справі відкрито 29 серпня 2019 року, тобто через 268 календарних днів (8 місяців і 25 днів) з дня надходження справи до провадження судді.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року із проханням до судді Новака Р.В. вжити заходів щодо відкриття провадження у справі за позовною заявою, що надійшла до провадження судді 4 грудня 2018 року.
Суддя відреагував на зазначену заяву 21 серпня 2019 року шляхом повторного надіслання на адресу позивача копії ухвали від 4 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Належних та допустимих доказів того, що ухвала від 4 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків надсилалася позивачу, матеріали справи не містять, а з пояснень судді Новака Р.В. вбачається, що такі докази відсутні.
Запит члена Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. від 28 травня 2020 року № 953/0/19-20 в частині надання детальної інформації щодо надсилання кореспонденції у справі № 757/60246/18 Печерським районним судом міста Києва залишено без відповіді.
З огляду на те, що факт надіслання позивачу копії ухвали суду від 4 грудня 2018 року про усунення недоліків із супровідним листом від 15 січня 2020 року судом не було підтверджено, у Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відсутні докази надсилання позивачу ухвали від 4 грудня 2018 року до 21 серпня 2019 року.
Водночас відповідно до відомостей ЄДРСР ухвала від 4 грудня 2018 року у справі № 757/60246/18-ц надіслана судом до Реєстру 21 серпня 2019 року, що обґрунтовано ставить під сумнів її виготовлення 4 грудня 2018 року та надіслання на адресу позивача супровідним листом від 15 січня 2019 року.
Також за результатами відкриття суддею Новаком Р.В. провадження у справі вбачається, що первинна позовна заява не містила недоліків, про наявність яких вказувалось в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 4 грудня 2018 року, у зв’язку із чим недоліки позовної заяви не можуть бути взяті до уваги як фактор, спроможний виправдати недотримання суддею строків при відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З наведеного вбачається, що позивач, звернувшись із позовною заявою до Печерського районного суду міста Києва 4 грудня 2018 року, був позбавлений можливості вирішити її у встановлені законодавством строки з причин, які від нього не залежали. Більше того, представник позивача діяв добросовісно та подав до суду заяву від 26 квітня 2019 року стосовно необхідності дотримання строків розгляду справи та відкриття провадження у справі, а отже, вживав заходи, спрямовані на дотримання строків розгляду поданого ним позову, які суддя Новак Р.В. залишив без реагування.
Загальний строк відкриття провадження у справі становить 268 календарних днів, у зв’язку із чим Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддею Печерського районного суду міста Києва Новаком Р.В. не забезпечено дотримання вимог статей 185, 187, 275 ЦПК України під час відкриття провадження у справі.
Чинним законодавством до повноважень безпосередньо судді не віднесено надіслання особам, які беруть участь у справі, копій судових рішень, однак належний та дієвий контроль за правильністю та своєчасністю вчинення таких дій відповідними працівниками апарату суду при розгляді конкретної справи є невід’ємною складовою процесу здійснення правосуддя, що, у свою чергу, в силу вимог статті 23, пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є прямим обов’язком судді.
Отже, ненадіслання позивачеві копії ухвали суду від 4 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху є істотним порушенням норм процесуального права, яке об’єктивно перешкодило йому відповідним чином реалізувати надані законом права.
Водночас у наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. відомостях щодо строку тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках судді Новака Р.В. у період із грудня 2018 року по серпень 2019 року вбачається, що суддя Новак Р.В., у той час коли питання про відкриття провадження у справі № 757/60246/18-ц не було вирішено, у періоди з 26 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року, з 11 по 22 березня 2019 року та з 13 по 31 травня 2019 року перебував у щорічних відпустках, з 2 по 9 серпня 2019 року – у відпустці без збереження заробітної плати.
Із довідки (вх. № 5199/0/8-20 від 12 червня 2020 року) за підписом виконувача обов’язків голови Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. вбачається, що ухвала від 4 грудня 2018 року у судовій справі № 757/60246/18-ц внесена до АСДС «Д-3» 8 серпня 2019 року (дата створення), що разом із заявами адвоката Хасіна І.Б. до Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року (вх. № 26750) та 26 квітня 2019 року (вх. № 56096), обґрунтовано дає дисциплінарному органу підстави стверджувати, що судом не вжито достатніх заходів щодо своєчасного розгляду позовної заяви у встановлений законом строк.
З огляду на досліджені під час розгляду дисциплінарної справи обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність достатніх підстав вважати, що саме неефективне та несумлінне використання суддею Новаком Р.В. своїх процесуальних повноважень у справі № 757/60246/18-ц свідчить про невжиття суддею заходів щодо відкриття провадження у справі протягом строку, встановленого законом.
При цьому надмірне навантаження судді не може бути достатнім виправданням допущення ним недбалості під час підготовки справи до розгляду.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами розгляду справи встановила, що суддею Новаком Р.В. порушено визначений статтею 187 ЦПК України строк відкриття провадження у справі № 757/60246/18-ц, що свідчить про наявність у діях судді дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), що є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Стосовно дій судді Новака Р.В. під час розгляду справ №№ 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц, за обставинами вчинення яких дисциплінарним органом було відкрито дисциплінарне провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Із наданої Печерським районним судом міста Києва інформації щодо справ №№ 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц вбачається, що всі ці справи, окрім справи №757/7020/19-ц, розглянуті у травні 2020 року.
Зважаючи на навантаження суддів Печерського районного суду міста Києва та, зокрема, судді Новака Р.В., Третя Дисціплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що питання дотримання суддею строків та вжиття заходів щодо розгляду зазначених справ узгоджується з вимогами щодо розумності дотримання строків. Водночас надані суддею Новаком Р.В. пояснення щодо його навантаження та вжиття ним заходів щодо розгляду справ вказують на відсутність підстав для висновку про безпідставність затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в частині дотримання суддею вимог щодо своєчасного надання копії судового рішення для їх внесення до ЄДРСР вважає за доцільне наголосити на необхідності неухильного дотримання суддями вимог закону щодо встановленого законом порядку та строків надання копій рішень до Реєстру.
Однак у цій справі є важливою та обставина, що ухвали від 22 січня 2019 року, 24 січня 2019 року, 12 лютого 2019 року, 15 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі є процесуальними документами, що не мають остаточного значення для вирішення справи по суті, дотримання судом строків розгляду справ, можливості реалізації стороною її прав та обов’язків, у тому числі і доступу до правосуддя, що не дає достатнього приводу для висновку Дисциплінарної палати про наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді з огляду на таке.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, що встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
З огляду на викладене несвоєчасне надання суддею Новаком Р.В. копії ухвал про відкриття провадження для їх внесення до ЄДРСР у справах №№ 757/2717/19-ц, 757/3202/19-ц, 757/7020/19-ц, 757/19104/19-ц з огляду на навантаження судді та специфіку діяльності Печерського районного суду міста Києва не може бути визнано достатнім для притягнення судді Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи вказане, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що підстави для притягнення судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. за обставинами відкритого ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 червня 2020 року № 1666/3дп/15-20 дисциплінарного провадження відсутні.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Із наданої головою Печерського районного суду міста Києва характеристики вбачається, що за час роботи суддею Печерського районного суду міста Києва суддя Новак Р.В. зарекомендував себе як кваліфікований суддя. У професійній діяльності дотримується основних конституційних засад судочинства, не допускає вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді. Захистив дисертацію за спеціальністю: «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.
Згідно із частиною шостою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за наявності непогашених дисциплінарних стягнень до судді має бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2019 року № 3630/0/15-19 змінено рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2019 року та застосовано до судді Новака Р.В. дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2020 року № 723/2дп/15-20 суддю Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Водночас у зазначених дисциплінарних справах суддю Новака Р.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, допущені за аналогічних обставин, що і під час розгляду суддею справи № 757/60246/18-ц, з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак на момент вчинення таких дій під час розгляду справи № 757/60246/18-ц рішень про притягнення судді Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності дисциплінарним органом постановлено не було, тому у Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відсутні підстави для застосування положень статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З іншого боку, при обранні виду дисциплінарного стягнення Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, рівень навантаження, а також те, що суддею Новаком Р.В. визнано допущені порушення закону під час розгляду справи, що дає підстави вважати, що у подальшому подібних порушень він не буде допускати.
Таким чином, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Л.Б. Іванова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
В.В. Матвійчук
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.С. Розваляєва
Comments
Post a Comment