Висновок, - мета отримання коштів, їх цільове призначення, у цьому випадку - для торгівлі на біржі, не змінює характер боргового зобов`язання, яке регулюється статтями 1046-1049 ЦК України, та не перетворює відносини позики в інші правовідносини.

Цікава справа. Висновок, - мета отримання коштів, їх цільове призначення, у цьому випадку - для торгівлі на біржі, не змінює характер боргового зобов`язання, яке регулюється статтями 1046-1049 ЦК України, та не перетворює відносини позики в інші правовідносини.

ПОСТАНОВА 15 листопада 2023 року справа № 369/8122/21 провадження № 61-10799св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

За змістом розписки про отримання коштів, яку ОСОБА_2 склав 25 травня 2020 року, відповідач спільно з ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 25 березня, 25 квітня, 19 травня 2020 року грошові кошти в загальній сумі 600 000, 00 дол. США для торгівлі на біржі під 10 % від прибутку, який розраховується окремо, та зобов`язався спільно з ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 ці грошові кошти 01 червня 2021 року.

Зазначена розписка підписана лише ОСОБА_2 та підтверджує отримання ним грошових коштів у загальній сумі 600 000, 00 дол. США. Підпису ОСОБА_3 у розписці немає, тому суди не встановили, що він має нести відповідальність за невиконання зобов`язання з повернення коштів, відтак ОСОБА_1 обґрунтовано звернувся з цим позовом лише до ОСОБА_2

Верховний Суд наголошує, що мета отримання коштів, їх цільове призначення, у цьому випадку - для торгівлі на біржі, не змінює характер боргового зобов`язання, яке регулюється статтями 1046-1049 ЦК України, та не перетворює відносини позики в інші правовідносини.

Зазначення мети отримання позичених грошових коштів за загальним правилом не впливає на характер та правову природу тих відносин, що виникли у зв`язку з отриманням цих коштів у борг. Зміст зобов`язання визначається не метою використання таких коштів, а констатацією беззастережного взяття особою на себе обов`язку щодо їх повернення.

Зміст розписки свідчить про те, що ОСОБА_2 погодився з усіма істотними умовами договору позики, зокрема щодо суми позики, власного обов`язку повернути отримані (позичені) кошти, а також строку, у який має бути виконане зобов`язання.

Наявність умови про повернення відповідачем отриманих ним від позивача грошових коштів в погоджений сторонами строк дає підстави визначити правову природу відносин між сторонами як таку, що походить з позики, у яких ОСОБА_2 має статус позичальника. Також у розписці про отримання грошей є умова про відсотки за користування цими коштами, що додатково і опосередковано доводить те, що правовою природою відносин, які склалися між сторонами, є саме позика. Зазначені обставини помилково не враховані судами першої та апеляційної інстанцій.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що грошові кошти були отримані відповідачем не у тимчасове користування із зобов`язанням їх повернення, тобто не у позику, а для торгівлі на біржі, вочевидь є помилковим та не відповідають змісту розписки, який свідчить про укладення між сторонами саме договору позики.

У справі, що переглядається, суди не з`ясували справжню правову природу укладеного договору, зробили нічим не підтверджений висновок про те, що між сторонами склалися інші відносини, аніж відносини, що виникають з договору позики. До того ж суди не зазначили, які саме, на їхню думку, існують правовідносини між сторонами та якими нормами права вони регулюються.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115126741